Сьогодні інтереси національної політики орієнтовані на розвиток цифрової економіки, спрямованої на реалізацію та підтримку забезпечення розвитку пріоритетних напрямів розвитку країни. Це підтверджується впровадженням концепції відкритих даних в Україні.

Так, в умовах розвитку сучасної цифрової економіки важливим є підтримка соціально-економічної безпеки на всіх рівнях. В цифровій економіці впровадження нових підходів є нагальною потребою, бо традиційні системи, стратегії, методи і стилі управління є вже застарілими для ефективного управління. Цифрова економіка передбачає широке впровадження та застосування інтелектуальної власності, де одним з основних ресурсів досягнення конкурентних переваг є людські знання і навички, що обумовлює пряму залежність між економічною безпекою і системою управління трудовими ресурсами підприємств.

Сьогодні захист персональних даних у сфері цифрової економіки є дуже важливим, і саме підвищення рівня кібербезпеки є основою для сталого розвитку цифрової економіки. Відповідно до Закону України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України” [2] кібербезпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави під час використання кіберпростору, за якої забезпечуються сталий розвиток інформаційного суспільства та цифрового комунікативного середовища. В процесі розробки знаходиться  “Економічна стратегія України 2030Е” [1], яка включає питання розвитку та впровадження технологій, аналізу «великих даних» та прогнозування, впровадження нових способів управління тощо. Програма повинна вирішити одну з задач стратегічної важливості – збереження суверенітету на тлі глобалізації та реалізації програм цифрового розвитку іншими учасниками світового ринку. Проте дана стратегія ще не прийнята на державному рівні, і основні положення ще коригуються.

Для побудови ефективної системи безпеки повинна працювати розгалужена інформаційна інфраструктура, що дозволяє отримати своєчасний і безпечний доступ до інформації, якої потребує персонал організацій. З точки зору великої кількості загроз, що виникають, сучасне інформаційне середовище є унікальним. Тому вкрай важливо мати можливість швидко і регулярно здійснювати зміни в інформаційній інфраструктурі. Технології цифрової економіки моделюють бізнес, а також процеси управління, але для реалізації стратегії інформаційної безпеки ключовим ресурсом є люди.

Цифрова трансформація всіх галузей життєдіяльності і головне “аналогової економіки” (під цим терміном розуміється традиційна економіка, де обмін даними між учасниками процесу не здійснюється в режимі онлайн) вимагає додаткових заходів щодо забезпечення кібербезпеки і захисту конфіденційності. У зв'язку з цим створюються державні цифрові платформи, що представляють собою цифрову екосистему, технологічне середовище з API, орієнтовану на послуги і сервіси для управління життєвими ситуаціями громадян, а також майданчик, де формуються договори між державою і різними категоріями стейкхолдерів, зацікавленими в отриманні державних послуг. Прикладами систем, що орієнтовані на послуги і сервіси для управління життєвими ситуаціями громадян є: платформи електронної комерції (Amazon, eBay, Craigslist); платформи C2C (MercadoLibre Marketplace, Taobao); краудсорсінг (Topcoder, Waze); краудфандінг (Indiegogo, Kickstarter) [3]. Прикладами систем, що орієнтовані на отримання державних послуг є: Services Canada (включає 320 пунктів надання державних послуг); UNI-PASS (електронна митна служба); Home Tax Service (податкова служба через Інтернет), KONEPS (електронна система закупівель) та інші[4].

Політика нової економіки спрямована одночасно на заохочення і спрощення створення і використання цифрових платформ в бізнес-середовищі, включаючи сектор МСП (малого і середнього підприємництва), в тому числі на інформування суспільства про множинні переваги, які платформи пропонують бізнесу в масштабах глобального ринку. Цифрові платформи - це сприятливі умови для аналітики, прогнозування та мультифункціональних сервісів.

Для безпечного, надійного та довгострокового зберігання «великих даних» зростає роль високотехнологічних рішень. Формування довіреного середовища для зберігання і обробки «великих даних», а також для аутентифікації і ідентифікації суб'єктів цифрової економіки в цифровому просторі зумовить підвищення рівня залученості бізнесу і населення в цифрову економіку і забезпечить надання якісних цифрових послуг, що гарантує міцність позицій на світовому ринку, яка контролює роль держави. Багато різних країн розпочали важливі проєкти, які пов’язані з технологією Big Data. Наприклад, в США 2012 року було започатковано ініціативу досліджень та розвитку великих даних “Big Data Research and Development Initiative” [5] з бюджетом 200 мільйонів. А у Японії розвиток великих даних став одним з пріоритетних пунктів національної технологічної стратегії в липні 2012 року [6]. Організація Об'єднаних Націй опублікувала звіт під назвою “Big Data for Development: Opportunities and Challenges” [7], де зазначено основні виклики та перспективи щодо обробки великих даних для міжнародного розвитку [8].

До ефективних технологій в області роботи з даними відносять штучний інтелект, туманні обчислення, квантові технології, суперкомп'ютерні технології, технології ідентифікації, математичне моделювання, наскрізні технології, технології блокчейна, нейронні мережі. Ці технології приведуть до створення нових технологій виробництва, таких як кіберфізичні системи, адитивне виробництво і власне технології, роботизація, що створить нові форми бізнесу, форми посередництва, запобігання кризових ситуацій, розвитку інших галузей, нової інфраструктури, передумови для виникнення конкурентних переваг країни на глобальному рівні. Технології в області роботи з даними вплинуть в свою чергу на розвиток Індустрії 4.0 [9]. Величезні обсяги інформації, що накопичуються в результаті «оцифровування» фізичного світу, можуть бути ефективно оброблені тільки комп'ютерами. В результаті людина, яка контролює той чи інший процес та систему повинна отримувати оброблені дані, максимально зручні для сприйняття, аналізу і ухвалення рішення. Зазначимо, що рівень діджиталізації економіки таких країн як Австралія, Австрія, країни Скандинавії, Франція, Німеччина, Гонконг, Японія, США, Велика Британія становить понад 50%, в той час як в Україні цей рівень становить близько 40% [10].

Можна   виділити низку основних технологічних трендів в сфері цифрової трансформації промисловості, які базуються на технологіях в області роботи з даними: масове впровадження інтелектуальних (квантових) датчиків в обладнання і виробничі лінії (технології індустріального Інтернету речей); перехід на безлюдне виробництво і масове впровадження роботизованих технологій; перехід на зберігання інформації та проведення обчислень з власних потужностей на розподілені ресурси («хмарні технології»); наскрізна автоматизація та інтеграція виробничих і управлінських процесів в єдину інформаційну систему; перехід на обов'язкову оцифровану технічну документацію та електронний документообіг («безпаперові технології»); цифрове проєктування і моделювання технологічних процесів, об'єктів, виробів на всьому життєвому циклі від ідеї до експлуатації (застосування інженерного програмного забезпечення); застосування технологій нарощування матеріалів замість зрізу («адитивні» технології, 3D-Принтинг); застосування мобільних технологій для моніторингу, контролю та управління процесів в житті і на виробництві; розвиток технологій промислової аналітики; перехід на реалізацію промислових товарів через Інтернет; масове індивідуальне виробництво (персоніфікація товарів не буде збільшувати вартість за рахунок використання адитивних технологій); сервісна бізнес-модель; прогнозне обслуговування; прогнозування якості; відстеження стану; спільне використання ресурсів; миттєве реагування; цифрове робоче місце; 100% утилізація і переробка; промисловий інтернет речей.

Застосування даних  технологій надасть українським компаніям рівні конкурентні умови в ситуації, коли багато інших країн активно розвивають аналогічні напрямки цифрової економіки в межах своїх цифрових юрисдикцій. В сучасних умовах забезпечення інформаційної безпеки організації потребує відповідних заходів для захисту інтелектуальних та інших активів.

Список використаних джерел:

[1]        УКРАЇНА 2030Е — КРАЇНА З РОЗВИНУТОЮ ЦИФРОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ [Електронний ресурс] // 2018 – Режим доступу до ресурсу: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html#6-2-11.

[2]        ЗАКОН УКРАЇНИ Про основні засади забезпечення кібербезпеки України [Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text.

[3]        Styrin, E.M., Dmitrieva, N.E. & Sinyatullina, L.H. (2019). Gosudarstvennye tsifrovye platformy: Ot kontsepta k realizatsii [Government Digital Platform: From Concept to Implementation]. Public Administration Issues, no 4, pp. 31–60.

[4]        Електронні послуги : навч. посіб. / І. В. Клименко ; за заг. ред. д-ра наук з держ. упр., проф. Н. В. Грицяк. – К. : НАДУ при Президентові України, 2014. – 100 с.

[5]        PRESS RELEASE: Obama Administration Unveils "Big Data" Initiative: Announces $200 Million in New R&D Investments [Електронний ресурс] // The White House. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: https://obamawhitehouse.archives.gov/the-press-office/2015/11/19/release-obama-administration-unveils-big-data-initiative-announces-200.

[6]        Big Data: Related Technologies, Challenges and Future Prospects, 2014. – 100 с. – (Springer).

[7]        Big Data for Development: Challenges & Opportunities [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу до ресурсу:
https://unstats.un.org/unsd/trade/events/2014/Beijing/documents/globalpulse/Big%20Data%20for%20Development%20-%20UN%20Global%20Pulse%20-%20June2012.pdf.

[8]        Big Data technologies: A survey [Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу:
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1319157817300034.

[9]        Індустрія 4.0 [Електронний ресурс] // IT enterprise – Режим доступу до ресурсу:
https://www.it.ua/ru/knowledge-base/technology-innovation/industry-4.

[10]     Maximizing the impact of digitization, 2012. – 32 с. – (Strategy&).