Експорт є визначальним фактором для розвитку економіки усіх країн. Зовнішньополітична ситуація в Україні залишається не стабільною, багато промислових підприємств знаходяться на стадії занепаду. Щоб забезпечити реалізацію експортного потенціалу важливо сформувати механізм стимулювання та розвитку експортної діяльності України, зокрема, ефективне державне регулювання функціонування системи підтримки українських експортерів, сприяння якісно новій та прогресивній структурі експортного потенціалу.

Основою зовнішньоекономічної стратегії має виступати податкова, цінова, депозитна, кредитна, валютна і фінансова політика та фінансова підтримка  українських експортерів із залученням ресурсів держбюджету. Для успішної реалізації заходів для  покращення зовнішньоторговельного потенціалу України необхідні щорічні бюджетні витрати, об'єми яких визначити варто визначити  враховуючи сучасний стан вітчизняної економіки та уже сформовану структуру національного експорту. Основні напрями для стимулювання експортного потенціалу України:

1. Здійснення фінансового забезпечення та ріст доступності кредиту.

07 лютого 2019 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення створити Експортно-кредитне агентство. Воно діятиме, як приватне акціонерне товариство (ПрАТ). Діяльність такого агентства є справді важливою для національної економіки, адже воно може стати одним із ключових інструментів, що допоможе реалізовувати українську продукцію закордоном. Головною цілю діяльністю експортно-кредитного агентства має бути надання  страхових гарантійних послуг українським експортерам, а також банкам-кредиторам за зовнішньоекономічними контрактами [1].

2. Підтримка розвитку високотехнологічного виробництва.

За перший квартал 2020 року високотехнологічне виробництво становить лише 6 % від ВВП, та 5,5 % від експорту. Наукомісткість українського ВВП складає лише 0,77 %. Можна зробити висновок, що економіка країни побудована на виробництві промислової продукції з низькою доданою вартістю. Для запровадження ефективної системи розвитку необхідно почати трансформування сировинної економіки України в високотехнологічну та інноваційну, яка почне використовувати  інтелектуальний потенціал України. Можна виділити такі головні високотехнологічними напрямами для розвитку експортного напряму української економіки: розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій, високотехнологічне машинобудування, хімія нових матеріалів, галузі біоінженерії та фармацевтики, використання інноваційних технологій в галузі АПК, енергетиці, транспорті та промисловості [2].

3. Розробка та впровадження ефективної системи стандартизації національної продукції.

Важливим є вдосконалення існуючих українських стандартів, як умога більше наближення їх до світових взірців, це стосується як правової, так і у технічної сфери; прискорення темпу застосування нових стандартів; зменшення переліку продукції виробництва, яка повинна проходити обов'язкову сертифікацію, а також скорочення тривалості робіт та їх вартості, інформування виробників про сертифікацію та існуючі стандарти; проведення робіт, які пов'язані з вдосконаленням науково-методичної бази літератури стосовно управління якістю та конкурентоздатності товарів.

4. Інформаційне забезпечення зовнішньоторговельної діяльності.

Стимулювання експортної діяльності  можна забезпечити за рахунок нарощення співпраці між експортерами, урядом та іншими суб'єктами бізнесу. Для прикладу, в даний час збільшується поінформованість щодо можливості використання експортних консорціумів для надання допомоги малому та середньому бізнесу на зовнішніх ринках. У той же часу ряд повинен покращити збір та розповсюдження інформації про потенційні ринки та вимоги до експорту.

Основним елементом успіху політики стимулювання експорту є стратегічне співробітництво між приватним сектором та різними рівнями уряду. Адже політика стимулювання експорту впливає  на показники експорту як безпосередньо, через набір політичних інструментів, що мають прямий вплив на зовнішню торгівлю, так і опосередковано, через набір заходів політики, які мають вплив на інші аспекти економічних систем і, у свою чергу, стимулюють показники зовнішньої торгівлі (фіскальна політика, сприяння високотехнологічному виробництву). Усі ці заходи не можна розглядати окремо, адже важливим є не тільки розробка та впровадження механізму, а й економічний та інституційний контекст в межах якого він реалізується.

Список використаних джерел:

[1]  Державна служба статистики України (2019) Товарна структура зовнішньої торгівлі України.https://ukrstat.org/uk

[2]  Урядовий портал  (2018) Питання утворення Експортно-кредитного агентства.https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-utvorennya-eksportno-kreditnogo-agentstva