Інформаційне суспільство в умовах невизначеності: нові підходи та стратегії

Батечко Н.Г.

д.п.н., доцент, професор

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ORCID ID 0000-0002-3772-4489

Чугаєва О.В.

старший викладач,

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ORCID ID 0000-0003-0243-7380

Вже декілька десятиліть поспіль інформаційне суспільство з його планетарними масштабами і широким використанням наукових знань і наукомістких інноваційних, високоефективних технологій, передусім, інформаційних, стало головною рушійною силою розвитку цивілізації.

В сучасному науковому дискурсі можна виокремити три провідні риси, що вирізняють цей феномен від усіх попередніх [1, с.3]:

– створення глобального інформаційного простору, здатного забезпечити нову якість життя;

– збільшення питомої ваги інформаційно-комунікаційних технологій продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті (ВВП) країни;

– поява якісно нових комунікацій та ефективної інформаційної взаємодії людей на засадах зростаючого доступу до національних і світових інформаційних ресурсів, подолання інформаційної нерівності, прогресуюче задоволення людських потреб в інформаційних продуктах і послугах.

Інформація, як важливий стратегічний ресурс, зауважує О.М. Флюр, відзначається унікальними властивостями, а саме на відміну від фізичних ресурсів, вона при споживанні не скорочується, а значно зростає [2, с.19].

У свій час К. Шенноном було введено поняття кількості інформації (на прикладі текстового повідомлення) [3, с.19].

,                                       (1)

де кількість інформації, що містить N символів, М – число букв в алфавіті,  частота використання і – ої букви у мові, якою написане повідомлення, знак «–» поставлено для того, щоб шукана величина була додатною, не дивлячись, що . Зауважимо, що формула (1) виражає лише кількість інформації, а не її цінність.

Зазначене явище особливо гіперболізувалося в сучасний період невизначеності, коли усталені стратегії стабільного та сталого розвитку не працюють, аналітичні звіти, прогнози зростання економічних та соціальних показників, прогнози змін поведінкових переваг не приносять користі і не можуть бути використані в прийнятті стратегічних рішень. Тобто, з одного боку лавиноподібно зростає потік інформації, а з іншого ми все менше можемо нею скористатися, особливо в сучасних умовах пандемії та інших соціальних потрясінь. Невизначеність робить невдячною справою прогнозування, а самі прогнози – непевними.

Одним з найпоказовіших проявів невизначеності на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства є зростання впливу позасистемних викликів – екзогенних для суб’єктів, таких, що не піддаються регулюванню внутрішньо системними механізмами та прогнозуванню, навіть, за наявності прогнозів – планів розвитку нової системи.

Зауважимо, що ні дедуктивний етап дослідження такої ситуації, ні системний підхід, які  є надзвичайно результативними, не можуть вирішити таких складних проблем. І. тому на перехідному етапі, на якому зараз знаходиться інформаційне суспільство, доцільно застосувати синергетичний підхід. Однією з найголовніших особливостей його застосування є можливість створення єдиної картини світу, в тому числі й інформаційної. Синергетика внутрішньо плюралістична, містить множинність підходів та формулювань. Сутність застосування синергетичного підходу до інформаційного суспільства, як динамічної системи, ґрунтується на теорії неврівноважених станів, яку розробив автор синергетичного напряму наукових досліджень І.А. Пригожин. Науковець вивчав, так звані «відкриті системи», між якими постійно відбувається обмін енергією, речовиною, інформацією, а тому для них характерними є стохастичність і мінливість [4, с.17].

Чи можемо ми на сучасному етапі невизначеності застосовувати щодо прогнозування розвитку інформаційного суспільства традиційні методи, які ґрунтуються на уявленні про нього як лінійний процес? Лінійні уявлення про його розвиток, звісно дещо спрощують наукові пошуки: приріст інформації здійснюється поступово та неперервно, до розгляду не беруться тенденції регресу, виродження систем наукового знання та їх догматизація. На противагу цьому в синергетиці питання про виникнення нового порядку в хаосі і через хаос, зростання упорядкованих структур, зокрема в розвитку інформаційного суспільства, через флуктуації, є одним з головних.

Отже, на сучасному етапі невизначеності в розвитку інформаційного суспільства поряд із накопиченням інформації, виникає проблема в її переосмисленні та використанні. Методологічні принципи синергетики надають можливість на новому, міждисциплінарному рівні, переосмислити зазначені проблеми та розгорнути низку наукових дискусій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

[1]          Дубов Д.В., Ожеван О. А., Гнатюк С. Л. (2010) Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналітична доповідь. https://niss.gov.ua/sites/default/files/2011-02/dubov_infsus-31058.pdf

[2] Флюр О.М. (2004) Інтеграція України у світовий інформаційний простір. (Дисертація кандидата політичних наук). Київ Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

[3] Шеннон К. (1963) Бандвагон/Работы по теории информации и кибернетике. Москва: Иностранная литература.

[4]          Пригожин И. (2014) Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. - Москва: КомКнига.