Остання редакція: 2019-12-13
Тези доповіді
Борданова Л.С
к.е.н., старший викладач
Національний технічний університет
України «КПІ імені Ігоря Сікорського»
Лаварько М.А.
Студент гр. ЕТ-91мп, ФЕА,
Національний технічний університет
України «КПІ імені Ігоря Сікорського»
Актуальні проблеми розвитку електроенергетики в Україні
Енергетична безпека на сьогодні є однією з найважливіших складових економічної безпеки країни, адже енергетичними ресурсами можливе повноцінне функціонування усіх державних інституцій. Енергетика є основою практично усіх сфер життєдіяльності сучасного світу та відіграє вирішальну роль не лише в економічному розвитку країни, а й є базою у забезпеченні сталого розвитку суспільства. Питання енергетичної безпеки є одним із ключових факторів існування України як самостійної та незалежної держави [1].
Енергетична безпека – це найважливіша складова життєдіяльності країни. Її розглядають як захищеність галузей економіки і населення країни в цілому від загроз дефіциту всіх видів енергії та енергоресурсів. Основу енергетики України складають електростанції, побудовані ще за радянські часи. Майже всі вони вичерпали свій встановлений гарантійний термін експлуатації [2].
Нещодавно, в 2017 році, була прийнята «Оновлена енергетична стратегія України до 2035 року», в якій визначені основні показники і напрямки розвитку діяльності по різноманітним видам генерації електроенергії. Але головним недоліком цього документу є те, що він доволі загальний та не містить конкретних завдань по розвитку та модернізації генеруючих підприємств [3].
Основні види генерації електроенергії в Україні за перший квартал 2019 року є такі: атомна (53,4%), теплова (37,8%), гідроенергетика (5,8%) та альтернативні джерела енергії (3%). В кожній із цих складових містяться проблеми, які впливають на енергетичну безпеку країни.
Теплова енергетика в цілому знаходиться у занепаді. Встановлена потужність теплових електростанцій в Україні складає близько 62% усієї потужності в країні. Однак їх доля у виробленні електроенергії складає лиш трохи більше половини. Більшість блоків вже доживають своє життя. Треба вкладати значні кошти в реконструкцію існуючих блоків. В зв’язку з дефіцитом антрацитного вугілля, мазуту та газу необхідно перероблювати блоки на газове вугілля.
На фоні певних складнощів із тепловою енергетикою, провідну роль в забезпеченні країни електроенергією відведено ядерній енергетиці. В цій галузі також є певні проблеми, перш за все це забезпечення безпеки. Цьому завданню приділяється першочергова увага, розроблені та реалізуються програми, що підвищують рівень безпеки діючих блоків. Не менш важливе питання це подовження терміну експлуатації реакторів. Є певні надії, що вони будуть працювати не менше 20 років, але потім доведеться їх переробляти.
Найбільш перспективним є будівництво електростанцій, працюючих на відновлювальних джерелах енергії. Але термін експлуатації сонячних та вітрових станцій невеликий, складає близько 10-15 років. До того ж, для цих джерел електроенергії притаманна нестабільна робота впродовж часу і, як наслідок, низький коефіцієнт використання корисної потужності: 25% для ВЕС та ще нижче для СЕС через хмарність, а вночі сонця немає взагалі. Це може призвести до нестабільного вироблення активної потужності та до розбалансування усієї енергосистеми. Як вихід, є ідея накопичення електроенергії в акумуляторні батареї, але вона доволі сира [4].
Електричні мережі в Україні знаходяться в більш-менш гарному стані. Поступово проводяться модернізація існуючих та будівництво нових ліній, реконструюють електричні підстанції, змінюють старе обладнання на нове.
Актуальним і відкритим є питання щодо ціноутворення і тарифів на електроенергію. З літа 2019 року в Україні введена нова модель Енергоринку. Зараз вона має певні складнощі, але в перспективі тарифи на електроенергію повинні знизитися через конкуренцію на продаж електроенергії для генеруючих компаній.
Як підсумок, можна сказати, що наразі Україна має певні проблеми в розвитку електроенергетики, але всі вони розглядаються в певній мірі. Головними напрямами розв'язання проблем є зниження енергетичної залежності, підвищення енергетичної ефективності, забезпечення охорони довкілля та соціальної стабільності, зміна структури вітчизняного виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій, також поліпшення системи управління галузями паливно-енергетичного комплексу та процесом енергозбереження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Стучинська Н.П. ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА В УКРАЇНІ: ЗАГРОЗИ ТА РИЗИКИ // Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук // м. Ужгород, 8-9 квітня 2016 р. C. 90-93
- Електроенергетика України - від виживання до розвитку URL: https://ukrns.org/ua/publikatsiji/item/1097-elektroenerhetyka-ukrainy-vid-vyzhyvannia-do-rozvytku
- В Україні запрацювала нова модель енергоринку URL: https://business.ua/news/5703-v-ukrajini-zapratsyuvala-nova-model-energorinku
- План розвитку електроенергетики в 2016-2020 роках URL: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245064086&cat_id=245064078
Анотація. Автор розглядає актуальні проблеми розвитку електроенергетики в Україні, енергетичну безпеку як найважливіша складова життєдіяльності країни, яка захищає галузі економіки і населення країни в цілому від загроз дефіциту всіх видів енергії та енергоресурсів.
Ключові слова: енергетична безпека, енергетичні ресурси, енергетична стратегія, електричні мережі.
Abstract. The author considers the current problems of development of the electric power industry in Ukraine, energy security as the most important component of the country's life activity, which protects the branches of the economy and the population as a whole from the threats of shortages of all types of energy and energy resources.
Keywords: energy security, energy resources, energy strategy, electricity grids.