Останніми роками спостерігається все більше фокусування центральних банків, міжнародних організацій та інших фінансових регуляторів на важливості та необхідності для нинішнього світу фінансової інклюзії, яку ідентифікують одним з головних драйверів економічного зростання та фактором соціальної рівності населення. Так, підвищення рівня фінансової інклюзії має важливе значення для ряду стейкхолдерів: держави, провайдерів фінансових послуг і, безумовно, споживачів. Високий її рівень стимулюватиме здорову конкуренцію на ринку та сприятиме більш повному задоволенню потреб споживачів. Як наслідок, фінансово інклюзивні українці допоможуть розвинути у нашій державі нову фінансову екосистему, залучивши до неї фінтех-компанії, інтернет-платформи та будь-які інновації, які посприяють ефективнішому та зручнішому використанню сучасних фінансових послуг.

Національний банк України під фінансовою інклюзією розуміє створення умов для залучення усіх сегментів населення та бізнесу до користування різноманітними фінансовими послугами, які доступні за інфраструктурою та ціною, офіційно урегульовані та відповідають потребам населення з метою стимулювання економічного зростання країни та зменшення соціальної нерівності у суспільстві[1].

Згідно з Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2015 р. №391 була розроблена Комплексна програма розвитку фінансового сектору до 2020 року, одним із ключових напрямів якої є забезпечення подальшого розвитку безготівкових розрахунків, інфраструктури фінансового ринку, оверсайту (Проект A9 Cashless economy) та поступового зниження частки готівкового обігу на користь безготівкового масі за рахунок упровадження новітніх технологій та створення сприятливих умов для використання електронних платіжних засобів [2].

Не варто заперечувати той факт, що попит на зручність зараз є глобальним трендом, а cashless технології «завоювали» вагому частку населення своєю безпечністю та простотою у використанні. На жаль, такі переваги не є визначальними для іншої, «готівкової» частки українців, так як їх низька фінансова грамотність та фінансова інклюзія загалом гальмують масштабне поширення безготівкових розрахунків по всій території країни. Крім цього, важливу роль тут грає і психологічний факт, за яким готівка більшою мірою сприймається людьми як їх власність, ніж електронні гроші. Але важливим є усвідомлення Національним банком цієї проблеми, адже наразі саме ці питання перебувають у фокусі його уваги.

Для чого ж Україні cashless економіка?

По-перше, cashless – це зниження тіньової економіки, адже так набагато простіше відстежити грошові операції між споживачем і продавцем. Звичайно, не одразу, а поступово. Але безготівкові платежі в цій боротьбі – могутній драйвер. Вони роблять економіку прозорішою, а частки «брудних» типів економіки скорочуються. Українці повинні усвідомити, що активне користування новітніми технологіями допоможе зробити значний ривок в розвитку: як власному, так і країни в цілому.

По-друге, використання безготівкових платежів зменшує потребу держави в обороті готівкової гривні, тобто не витрачаються величезні кошти на друк паперових грошей.

По-третє, гроші залишаються в системі. Це також є вагомою перевагою для країни, адже залишки на клієнтських рахунках банки можуть використовувати для кредитування економіки.

По-четверте, безумовною перевагою для громадян є швидкість проведення транзакцій, зручність оплати найрізноманітніших платежів та захист від втрати власних коштів.

По-п’яте, з огляду на актуальні події, перевагою cashlessекономіки є збільшення обсягів виторгу транспортних підприємств завдяки впровадженню єдиного «е-квитка»;

І, безумовно, завдяки такій моделі посилюється інноваційна спрямованість економіки України.

Безготівкова економіка ефективна не тільки в споживчому секторі. Виплати заробітної плати, субсидій та пенсій, оплата штрафів і податків, ведення бізнесу - все це становить ефективну cashless economy.

Тобто, поширення безготівкових розрахунків забезпечить вагомими перевагами державу, бізнес і кожного громадянина зокрема.

Яка ситуація в Україні зараз? Після Революції Гідності Україна зробила справжній ривок у фінансовій інклюзії. Результати вищезгаданої стратегії НБУ очевидні. За даними Нацбанку, частка безготівкових розрахунків за обсягом операцій із платіжними картками в Україні в першому кварталі 2019 року сягнула 50%, при цьому 8 із 10 операцій — безготівкові. Для порівняння, на початок довоєнного, 2013 року, частка безготівкових розрахунків в Україні становила лише 12,4%. У вищезгаданій Програмі НБУ заявлено, що до 2020 року кількість безготівкових платежів сягне 55%, тобто на даному етапі Україна максимально близька до цієї цілі. Крім цього, станом на 01.04.2019 року кількість токенізованих платіжних карток в Україні становить 1,1 млн шт., або 3% від загальної кількості активних платіжних карток, що обумовлено піднесенням ринку та розвитком платіжної інфраструктури[3].

Одним з ключових завдань у рамках нової концепції створення безготівкової економіки залишається елементарна зміна звички людей розраховуватися тільки готівкою. Приємним і важливим є той факт, що за дослідженням Mastercard Digitalization Trust Survey 2019, українці дуже відкриті до інновацій і навіть випереджають в цьому багато європейських країн: 87% наших співгромадян хочуть платити смартфоном, 58% української аудиторії вже користуються платіжними додатками, що є одним із найвищих показників у Європі [4]. Цей момент є одним з вирішальних, якщо мова йде про фінансову інклюзію в країні, адже ігнорування населенням будь-яких фінансових інновацій максимально ускладнило б процес її підвищення.

Безумовно, щоб сформувати в Україні ефективну систему безготівкових платежів потрібно встановити достатню кількість POS-терміналів по всій її території – від мегаполісів до малих селищ. Щодо цього, маємо таку позитивну статистику: з початку 2019 року мережа платіжних терміналів зросла на 4%, водночас 81% торговельних POS-терміналів в Україні забезпечували можливість здійснення безконтактної оплати [3].Варто звернути увагу на технологію «Tap to phone», яку буквально можна перекласти як «термінал у смартфоні», що наразі знаходиться на стадії тестування в Україні. Вона дозволяє перетворити смартфон з NFC-модулем у повноцінний POSтермінал без жодного додаткового обладнання. Це дасть змогу вирішити проблему неможливості здійснення безготівкової оплати у великій кількості торгових точок в Україні. Відтак, новий додаток позбавляє бізнес від необхідності платити за оренду РОS-терміналу і закладати ці витрати до вартості товару.

Отже, незважаючи на можливі загрози переходу на безготівкові розрахунки, дана тенденція все ж є об'єктивною реальністю і найближчими роками суспільство у повній мірі відчує зміни, спричинені новою фазою генезису глобальної економіки. Україна вже зробила величезний прорив у розвитку cashless economy, і головне на даному етапі – не зупинятися. Адже позитивним у розвитку безготівкової економіки для всіх учасників грошових відносин є: підвищення бази оподаткування від прозорого ведення бізнесу, а також скорочення витрати на обслуговування грошового обігу – для комерційного сектору; збільшення середнього чеку за кожною операцією, скорочення операційних витрат, зниження ризиків і розширення клієнтської бази – для держави; зручність у використанні, отримання доступу до додаткових сервісів та отримання нових можливостей, уникнення зарплат у «конвертах», отримання доходу легальним шляхом – для українців. Зусилля НБУ, банків, а також особистий вклад кожного учасника фінансової системи зможуть суттєво прискорити цей процес. Реалізація заходів, визначених в програмі регулятора призведе до розширення використання безготівкових платежів для підвищення не лише рівня життя і добробуту населення, але й фінансової інклюзії в цілому.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Фінансова інклюзія [Електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=3961976&cat_id=3115908
2. Комплексна програма розвитку фінансового сектору до 2020 року [Електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=43352266
3. Учасники платіжного ринку зможуть детальніше аналізувати поведінку держателів платіжних карток та тенденції розвитку ринку. Національний Банк України : офіційне інтернет-представництво. URL:https://bank.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=96085848&showTitle=true (дата звернення: 05.11.2019)
4. Mastercard: дослідження користування цифровими сервісами в Україні 2019 [Електронний ресурс]. URL: https://reklamaster.com/wp-content/uploads/2019/06/Digitalization_infographics_UA.pdf(дата звернення: 05.11.2019)

Анотація. Стаття присвячена розгляду cashless economy в Україні через призму проблеми підвищення фінансової інклюзії. Окреслено головні переваги переходу держави на безготівкову економіку для кожного члена грошових відносин. Зроблено оцінку її сучасного стану, зокрема представлені позитивні зрушення в розвитку cashless після Революції Гідності. Проаналізовано динаміку змін кількості POS-терміналів, безготівкових карток та здійснених ними платежів за останні роки.

Ключові слова: фінансова інклюзія, cashless economy, безготівкові платежі, платіжні картки, безготівкова економіка, електронні гроші, POS-термінали.

 

Annotation. The article studies cashless economy in Ukraine through the problem of increasing financial inclusion. The main advantages of the state transition to a cashless economy for each member of monetary relations are determined. An assessment of its current state is made, including positive changes of cashless since the Euromaidan Revolution are presented. The dynamics of changes in the number of POS-terminals, cashless cards and their payments made in recent years are analyzed.

 

Keywords: financial inclusion, cashless economy, cashless payments, payment cards, cashless economy, electronic money, POS terminals.